«Значення казок у житті людини»
У кожної людини є своя перша та найулюбленіша казка. Казка, яку ми проносимо в своєму серці через все життя. І у кожного вона різна. А чому? В чому тут глибинний сенс?
В кожній прочитаній нами казці, можна знайти, як і повний перелік людських проблем, так і шляхи та способи їх вирішення. Підсвідомий вибір казки відображає проблематику особистісних моментів в житті людини, їх прагнень та переконань. Відомий американський психолог Ерік Берн ще в середині ХХ століття доводив, що за допомогою казок можливо навіть запрограмувати майбутнє дитини.
Казки не такі прості, якими здаються на перший погляд - вони схожі на багатошаровий пиріг. В дитинстві ми бачимо перший шар, він є самим зрозумілим, а з віком нам відкривається більш глибинний сенс вкладеного задуму в казку. І чим коротша казка, тим більший вона має обсяг вкладеної в неї інформації. А в такому разі казки не менш потрібні батькам, ніж їх дітям.
Як приклад – пропонуємо розібрати казку «Колобок». Всі, ви, добре пам’ятаєте, як колобок тікає з дому, щоб побачити світ. Безумовно, що він має великий потяг до пригод. Він є енергійним, комунікабельним, досить активним, рухливим, жвавим, має добру вдачу та безмежне бажання отримати нові знання у сфері «Я у світі» та пізнати щось цікаве, невідоме.
На шляху до незвіданих пригод він зустрічає декілька персонажів, котрі стають йому на заваді. Але Колобок уміє домовлятися з кожним – навіть самого негативного героя із казки зміг переконати відпустити його. З часом, вже будучи впевненому в собі, як сформована особистість, мандрівник втрачає пильність, його самовпевненість, зухвалість пригнічує такі психологічні процеси, як уважність та спостережливість – і, його за допомогою обману з’їдає Лисиця.
Даний сюжет казки зустрічається у казках багатьох народів світу. Він є повчальним, бо несе в собі мудрість народу, що передається в поколіннях від пращурів до прийдешніх нащадків.
Але, які уроки можна з цієї казки винести та чого навчити дитину, розповідаючи її:
1) Не втрачати почуття самоконтролю. Завжди можна знайти вихід із ситуації та протистояти тому, хто ображає: покликати на допомогу друзів, проявити хитрість. Адже Колобка міг би ще з’їсти Заєць, якби наш герой не схитрував: «Давай, я тобі пісеньку заспіваю!» Чи все ж таки, просто втекти, - так і чинив кожен раз Колобок, доспівуючи пісеньку.
2) Не довіряти першому зустрічному. В житті зустрічаються різні люди, як і доброзичливі, так і навпаки. На всякий випадок, завжди потрібно бути на по готові, адже не завжди не хороші люди прямо та відверто дають зрозуміти : « Я тебе з’їм!» Більшість, у відношенні до вас, можуть вчинити, як хитра Лисичка, приспавши вашу пильність лестощами та майстерно зіграною добротою; тому, тут варто бути дуже обережним, щоб розгадати наміри таких людей.
3) Вибирати правильний шлях у житті. Про це варто з дитиною говорити в самому кінці. Адже Колобок був спечений з відповідною метою, Дідусь та Бабуся покладали на нього свої надії, а наш неслухняний герой зіпсував життя і собі і їм. У кожної людини є свої здібності, це є ознакою призначення кожного в цьому світі. Згідно даних ознак та поклику душі - люди, як правило стараються обирати собі професію, вид діяльності, заняття. І безумовно, зробивши правильний вибір професії - людина зможе реалізувати свої таланти в житті, а своїми успіхами приносити велику користь собі, рідним та суспільству, і отримати від своєї професійної діяльності ще й задоволення. Самоствердитися.
Як підсумок:
Не спішіть відмовляти. Коли вас просять «поскребти по засікам», а ви знаєте, що там нічого немає,- все одно поскребіть. Бабусі вистачило борошна на Колобка…
Не залишайте дітей без нагляду. Адже Колобок - не хто інший, як малюк, котрий, як тільки Бабуся відвернулась, зістрибнув з підвіконня і помандрував до лісу!
Не забувайте про своє дитинство. Чому головний герой казки так нерозважливо зважився на пригоди? Напевно тому, що йому стало одному досить сумно лежати на підвіконні. Тому, не варто поспішати сварити дитину за неслухняність, а краще згадайте, як самі бажали колись в дитинстві відчути себе «дорослим та самостійним», промовляючи, на бажання мами допомогти: «Я сам!»
Рекомендації
Не намагайтеся замінити читання казки на перегляд мультфільмів. Навіть при великій зайнятості знайдіть час для читання в колі сім’ї чи перед сном. 15 хвилин на день - це небагато для живого, емоційного відображення казки вами для вашої дитини, але це є дуже важливим для психологічного її розвитку.
Перед тим, як читати незнайому казку сину чи донечці, швиденько пробіжіть її очима. В сучасних інтерпретаціях можна зустріти, наприклад: «… і розірвав його на тисячу дрібних кусочків». Це вже занадто. Тому, в такому випадку можна замінити дану казку на іншу, чи деякі дії головних героїв замінити на більш м’якші, що не відображають проявів агресії та різних негативізмів, бо в дитини може формуватися думка, що лише зла та жорстока людина може бути сильною та розумною.
Не варто читати сумні казки дитині на ніч. Бо не тяжко буде уявити, що дитині може наснитися після такої казки.
Діти мають знати та усвідомлювати, що в житті є, крім «зовнішньої», «внутрішня» сторона (основний виховний зміст казки). Поговоріть про це з дитиною, але ненав’язливо, обережно вибираючи момент. Виключно в пізнавальних цілях, підвівши дитину до того, як правильно вона має чинити в подібних ситуаціях. А ще краще, якщо дитина нещодавно чимось провинилася, то підібрати згідно цієї ситуації відповідну казку з висвітленням повчально-виховного моменту.